Безпека функціонування АЕС є пріоритетом роботи Міненерговугілля

26 квітня 2019

 

Безпека функціонування АЕС є пріоритетом роботи Міненерговугілля

33 роки минуло з дня наймасштабнішої техногенної катастрофи – аварії на Чорнобильській АЕС. До ліквідації наслідків аварії були залучені тисячі  працівників різних галузей, серед яких енергетики та шахтарі.

Кожен із них доклав максимум зусиль для того, щоб зменшити руйнівні наслідки лиха ціною власного здоров’я та життя.

Пам’ятаємо героїзм і мужність та самовідданість ліквідаторів. Наше завдання – зробити максимально безпечним використання ядерної енергії в мирних цілях.

Україна входить до першої десятки держав з розвиненою ядерною енергетикою. На чотирьох АЕС НАЕК «Енергоатом»  експлуатуються 15 енергоблоків потужністю 13 835 МВт, які забезпечують виробництво понад 50 % усієї електроенергії нашої держави. Провідна роль атомної галузі збережеться в енергетиці України й у майбутньому.  Українські атомники входять до Європейського ядерного форуму (FORATOM), що дає можливість спільно з європейськими колегами захищати та просувати наші інтереси на ринку Європи, здійснюють заходи в рамках Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).

Безпека експлуатації АЕС – пріоритет діяльності Міненерговугілля та НАЕК «Енергоатом». Міністерство енергетики та вугільної промисловості України вживає і  надалі буде вживати всіх вичерпних заходів щодо дотримання міжнародного законодавства у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, підвищення безпеки ядерних реакторів, реалізації державної політики стосовно поводження з радіоактивними відходами, утвореними внаслідок переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС, їх захоронення/довгострокового зберігання.

 Енергоатом веде активну роботу з метою запобігання аваріям, подібним тій, що сталася на АЕС «Фукусіма-1» в Японії. За участю міжнародних експертів на всіх атомних станціях України проведено оперативні перевірки стану безпеки та фізичного захисту АЕС («стрес-тести»), які ще раз підтвердили надійність роботи атомних станцій.

У 1986 році в процесі аналізу причин і наслідків Чорнобильської аварії, проведеного Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ), з’явилося  поняття «культура безпеки». Було визнано, що саме відсутність культури безпеки стала однією з причин трагедії.  Досвід експлуатації атомних станцій показує, що причини виникнення аварій та інцидентів так чи інакше пов'язані з поведінкою людей (людським чинником), а саме – з їх ставленням до проблем безпеки. Тому особлива увага приділяється формуванню особистої відповідальності та прихильності культурі безпеки всіх, чия діяльність впливає на безпеку АЕС. Програми підготовки основного персоналу містять розділи з культури безпеки. Розроблено навчально-методичні матеріали. За їх допомогою ведеться навчання різних категорій працівників. Регулярно проводиться самооцінка підрозділів АЕС з культури безпеки за програмами, розробленими з урахуванням рекомендацій МАГАТЕ. З 2019 року на базі КПІ ім. Сікорського стартує магістерська програма підготовки «Фізичний захист, облік та контроль ядерних матеріалів».

Значна увага приділяється проблемі відпрацьованого ядерного палива. На початку березня 2012 року набрав чинності Закон про будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), що надходитиме до нього з трьох українських атомних станцій – Рівненської, Хмельницької та Южно-Української. Це дозволить нашій державі не лише зекономити сотні мільйонів доларів на вивезенні відпрацьованого палива до Росії, але й зберегти енергоресурси для майбутніх поколінь. Наразі будівництво ЦСВЯП підходить до завершення.

Як це було

Вибух на Чорнобильській АЕС стався 26 квітня 1986 року в 01:23:47 у ході проведення проектного випробування турбогенератора № 8 на 4-му енергоблоці. Інженери вимкнули подачу струму до окремих систем реактора №4 ЧАЕС, щоб випробувати, як працюватиме реактор у разі втрати живлення. Вимкнення струму сповільнило роботу турбін, які подавали на реактор воду для охолодження. У меншій кількості вода стала швидко випаровуватись, що призвело до підвищення тиску всередині реактора. Коли працівники зрозуміли, що відбувається, і спробували відключити реактор, було вже надто пізно. Паровий вибух зірвав дах реактора, відкривши повітрю його активну Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте, у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки. Тоді стався викид потужністю в 300 Хіросім. Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи.

У результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель. Із зони ураження були евакуйовані близько 200 тис. чоловік.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986 року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним саркофагом, збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів. Про масштабність виконаних робіт свідчить те, що у ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь понад 650 000 людей, серед яких і шахтарі та енергетики України.

За оцінками спеціалістів, під саркофагом  залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався. У 2004 році було проведено тендер на проектування і спорудження нового «саркофагу» -  будівництво якого розпочалось у 2012 році. Рухома конструкція, довжиною 165 метрів і вагою понад 36 тис. тонн накрила четвертий блок Чорнобильської АЕС. Термін експлуатації укриття - 100 років.